Історична довідка

1884 рік у м. Сміла відкрито дворічні технічні класи – перший  в історії Російської імперії технічний навчальний заклад для підготовки техніків-хіміків і майстрів цукрового виробництва.
1893 рік на першій Всеросійській гігієнічній виставці у Санкт-Петербурзі навчальний заклад отримав Золоту медаль.
1896 рік на XVI Всеросійській Промисловій і Художній виставці у Нижньому Новгороді технічні класи отримали диплом I розряду.
1898 рік на хімічному факультеті Київського політехнічного інституту була заснована кафедра “Хімічної технології поживних речовин”, яка почала підготовку інженерів з технології цукру, крохмалю та глюкози і продуктів бродіння.
1903 рік присутній на випускних екзаменах і захисті дипломних робіт як голова державної екзаменаційної комісії професор Д.І. Менделєєв схвально відгукнувся про випускників хімічного відділення КПІ. Треба відзначити, що Д.І. Менделєєв був не тільки видатним хіміком, а й провідним фахівцем в галузі цукрового виробництва. Ще в 50–60 рр. ХІХ ст. під його керівництвом ви­давався ряд випусків “Технической энциклопедии”. Серед цих випусків у 1862 р. бу­ло видано написане особисто ним “Сахарное производство”. Ця книга відіграла велику роль в період швидкого розвитку цукрового виробництва в Росії.
1917 рік до 1917 р. технічні класи підготували 440 кваліфікованих спеціалістів. Випускником Смілянських технічних класів став І.А.Кухаренко, фундатор теорії кристалізації, майбутній завідувач кафедри технології цукристих речовин Київського технологічного інституту харчової промисловості.Смілянські класи отримали статус середнього хіміко-технічного училища з 4-річним терміном навчання.
1922 рік училище реорганізоване в технікум цукрової промисловості.
1929 р. на базі технікуму створений Смілянський цукровий інститут. Паралельно був створений цукровий відділ на хімічному факультеті КПІ, який пізніше був реорганізований в окремий цукровий факультет.
1930 рік на базі Смілянського інституту цукрової промисловості, а також цукрових факультетів Кам’янець-Подільського хіміко-технологічного інституту і Київського політехнічного інституту був створений Київський інститут цукрової промисловості (КІЦП). Інститут мав три факультети: цукровий (хімічний), механічний (устаткування цукроварень) та економічний. Першим завідувачем кафедри технології цукристих речовин у 1930–1931 рр. був професор О.О. Кіров (1877–1942 рр.).
1930 рік на початку 1930–1931 навч. року до новоствореного інституту переведені кафедри цукрового виробництва Харківського і Ленінградського технологічних інститутів. Інститут отримав назву “Київський технологічний інститут цукрової промисловості”.
1931 рік з жовтня 1931 р. по жовтень 1932 р. кафедру очолював професор П.В. Головін.  У 1931 р. з ініціативи кафедр машин і апаратів, технології цукристих речовин та теплотехніки в інституті було організоване бюро технічної допомоги промис­ловості, до завдань якого входили консультації промислових підприємств за їх запитами, обсте­ження підприємств і окремих установ, експертиза проектів тощо.
1934 рік значна увага приділялась на кафедрі під­готовці наукових кадрів. Відповідно до постанови РНК СРСР від 13 січня 1934 р. ін­ститут одержав право присвоювати кандидатські ступені і приймати до захисту докторські дисертації. Після цього викладачами кафедри було захищено ряд кандидатських дисертацій – І.М. Литвак, К.Д. Жура, І.М. Ватник, А.І. Рудек.
1960 рік у 1960 р. при кафедрі почав працювати навчально-дослідний цукровий завод, де студенти відпрацьовували режими проведення окремих технологічних процесів з одержанням готової продукції, проводили наукові дослідження.
1972 рік у 1972 — 1987 рр. кафедру очолював професор М.О. Архипович (1915 — 1994 рр.). Продовжуючи традиції попередників – П.В. Головіна та І.М. Литвака він багато зробив для розвитку наукових досліджень і удосконалення навчального процесу. М.О. Архипович був одним із тих, хто започаткував наукові дослідження інституту в крохмале-патоковому виробництві.
1980 рік реорганізована в кафедру “Технології цукру і цукристих речовин”.
1993 рік спеціальність “Технологія цукристих речовин”  була ліцензована  Міністерством освіти України за ІV рівнем акредитації. З цього року кафедра розпочала підготовку фахівців за рівнями: бакалавр, спеціаліст і магістр. Кафедра на замовлення галузі розпочала підготовку перших фахівців із спеціалізації “Мікробіологія виробництв цукристих речовин”.
1999 рік назва кафедри змінена на “Технології цукристих речовин та харчових продуктів оздоровчого і профілактичного призначення” .
2008 рік реорганізована в кафедру “Технології цукру та полісахаридів”.
2010 рік ліцензовано нову спеціальність “Технологія питної води та водопідготовки харчових виробництв”.
2011 рік назва змінена на кафедру  “Технології цукру і підготовки води”,розпочато підготовку бакалаврів за напрямом 6.051701 “Харчові технології та інженерія”; підготовку спеціалістів і магістрів за спеціальністю 7.05170111, 8.05170111 “Технології цукру та полісахаридів”, підготовка магістрів за спеціальністю 8.05170110 “Технології питної води та водопідготовки харчових виробництв”
2014 рік до 2014 року кафедра випустила понад 6300 інженерів-технологів